Деформуючий остеоартроз - хронічне дегенеративне захворювання суглобів. В його основі лежить первинна дегенерація суглобового хряща з наступною зміною кісткових суглобових поверхонь, розвитком крайових остеофітів, що тягне за собою деформацію суглоба. Найчастіше зустрічається у жінок після 40 років.
Етіологія і патогенез.
Виділяють дві етіологічні групи:
- надмірне механічне і функціональне перевантаження здорового хряща (професійне, побутове, спортивне; надлишкова маса тіла; дисплазія і порушення статики, що ведуть до змін конгруентності суглобових поверхонь; травми суглоба);
- зниження резистентності хряща до звичайного фізіологічного навантаження (артрити, гемартрози хронічні при гемофілії; метаболічні захворювання - подагра, хондрокальциноз; ішемія кісткової тканини; остеодистрофії; нервові порушення з втратою чутливості; ендокринні порушення; спадковий фактор).
Під впливом тих чи інших етіологічних факторів відбувається більш швидке і раннє старіння суглобового хряща. Метаболізм його порушується; перш за все, відбуваються деполімеризація і спад протеінгліканів основної речовини і загибель частини хондроцитів. Хрящ втрачає свою еластичність, перш за все в центрі, стає шорстким, в ньому з'являються тріщини, оголюється підлягаюча кісткова тканина, надалі хрящ може повністю зникнути. Відсутність амортизації при тиску на суглобову поверхню кісток призводить до їх ущільнення (субхондральний остеосклероз) з утворенням ділянок ішемії, склерозу, кіст.
Одночасно по краях суглобових поверхонь епіфізів хрящ компенсаторно розростається, а потім відбувається окостеніння - утворюються крайові остеофіти. Наявність в суглобовій порожнині уламків хряща призводить до періодичного синовиту, при неодноразових рецидивах до фіброзних змін синовії і капсули. В даний час надається велике значення ролі імунної системи в патогенезі деформуючого остеоартрозу.
Клінічна картина.
Захворювання в основному починається поступово й непомітно. Найчастіше уражаються суглоби, що виконують найбільше функціональне навантаження: тазостегнові, колінні, гомілковостопні, а також дистальні міжфалангові суглоби кистей.
З'являються тупі болі у суглобах, які посилюються при русі, фізичному навантаженні, тривалому стоянні. Інтенсивність больового синдрому наростає до кінця дня. Вранці після нічного відпочинку відчувається помітне полегшення. Характерні стартові болі, що виникають при перших рухах і пов'язані з тертям ураженого хряща. Для хворих деформуючим остеоартрозом особливо важкий спуск по сходах. Біль може бути пов'язана і з м'язовими контрактурами внаслідок подразнення остеофітами, рефлекторним спазмом і втомою м'язових груп, прилеглих до суглобів. Цим же пояснюється відчуття скутості після стану спокою.
Для деформуючого остеоартрозу типовий симптом блокади суглоба.
Під час ходьби раптово з'являються найсильніший біль і повне обмеження рухів у одному з суглобів. Ці болі провокуються шматочками некротизованого хряща чи уламками остеофітів, що потрапили в порожнину суглоба (суглобова миша). Через кілька хвилин біль при блокаді суглоба зменшується, і можна продовжувати рух.
Уражені суглоби можуть бути не змінені або деформовані в основному за рахунок кісткових розростань. При рухах визначається хрускіт у суглобах, іноді чутний на відстані. Виявляються окремі больові точки, частіше з медіальної сторони суглобів. У частини хворих відзначається помірна припухлість суглобів внаслідок розвитку реактивного синовіту. Можливі згинальні контрактури через механічні перешкоди у суглобі. Можуть спостерігатися варикозно розширені вени, похолодання кінцівок, парестезії. Часто деформуючий остеоартроз поєднується з дегенеративними ураженнями хребта.
Лікування.
Лікування хворих деформуючим остеоартрозом представляє важку задачу. У більшості випадків це пов'язано з необоротністю дегенеративних змін суглобового хряща.
Основними принципами сучасної терапії при деформуючому остеоартрозі є комплексний підхід до призначення лікувальних процедур з урахуванням етіологічного чинника, тривалість, наполегливість і систематичність лікування.
Для зменшення больового синдрому і незначних запальних явищ призначають нестероїдні протизапальні засоби (амідопірин, ацетилсаліцилову кислоту, бутадіон, вольтарен, напросін та ін.) Якщо захворювання супроводжується ознаками реактивного синовіту, показані амінохінолінові препарати (делагіл, плаквеніл).
Важливе місце в лікуванні надається засобам патогенетичної дії, що поліпшують обмінні процеси в хрящі і в організмі в цілому. З цією метою використовують румалон і біогенні стимулятори.
У комплексній терапії деформуючого остеоартрозу застосовують вітаміни А, Е, групи В, а також - АТФ, рибоксин.
Для поліпшення кровообігу і запобігання атрофії м'язів широко використовують фізіотерапевтичні процедури і бальнеологічне лікування, лікувальну фізкультуру тощо.
Значні анатомічні зміни суглобових поверхонь з деформацією суглобів і вираженим обмеженням функції є показанням для хірургічного лікування.
Добру знеболюючу і протизапальну дію при деформуючому остеоартрозі, як і при ревматоїдному артриті, надають фітопрепарати, які також позитивно впливають на порушені процеси в організмі і в суглобовому хрящі.
При деформуючому остеоартрозі можуть бути використані наступні збори:
Квітки липи серцелистної - 3 частини
Трава деревію звичайного - 2 частини
Квітки календули лікарської - 3 частини
Коріння оману високого - 2 частини
Трава звіробою звичайного - 1 частина
Листя м'яти польової - 1 частина
Трава материнки звичайної - 1 частина
Столову ложку сушеної подрібненої суміші залити склянкою окропу, настоювати 1 год, процідити. Приймати по 200 мл вранці та ввечері до їди.
Листя берези повислої - 1 частина
Листя м'яти перцевої - 1 частина
Листя смородини чорної - 1 частина
Листя кропиви дводомної - 1 частина
Листя брусниці звичайної - 1 частина
Плоди петрушки кучерявої - 1 частина
Плоди фенхелю звичайного - 1 частина
Трава фіалки триколірної - 1 частина
Коріння кульбаби лікарської - 1 частина
Столову ложку сушеної подрібненої суміші залити склянкою окропу, кип'ятити 20 хв, віджати. Приймати по 200 мл 2 рази на день до їди.
При супутній надлишковій масі тіла поряд з дієтою для схуднення рекомендується збір:
Кора крушини ольховидної - 1 частина
Листя м'яти перцевої - 1 частина
Плоди петрушки кучерявої - 1 частина
Плоди фенхелю звичайного - 1 частина
Коріння кульбаби лікарської - 1 частина
Дві столові ложки сушеної подрібненої суміші помістити в термос, залити 500 мл окропу, настоювати кілька годин, процідити. Приймати по 2 склянки вранці натщесерце.
Для зменшення апетиту вживають відвар і настій кукурудзяних рилець (3 столові ложки сушеної сировини на склянку води) по столовій ложці 4-5 разів на день за 15-30 хвилин до їжі.
При порушенні обміну речовин і ожирінні рекомендуються ягоди аґрусу по 100 г 2-3 рази на день до їди.
У клімактеричний період при деформуючому остеоартрозі для попередження серцебиття, сверблячого висипу, мігрені та інших симптомів застосовують наступний збір:
Квітки ромашки аптечної - 1 частина
Трава деревію звичайного - 1 частина
Трава чистотілу великого - 1 частина
Трава перстачу гусячого - 1 частина
Дві столові ложки сушеної суміші помістити в термос, залити 500 мл окропу, настоювати 3 год, процідити. Приймати по 2 склянки на день натщесерце.
Профілактика.
Первинна профілактика хвороби полягає в боротьбі з зовнішніми факторами ризику. Слід уникати постійної мікротравматизації суглобів, їх тривалого функціонального перевантаження, домагатися нормалізації маси тіла. При розвиненому деформуючому остеоартрозі навантаження на уражені суглоби повинно бути зменшене. Навантаження на суглоби лише сприяє прогресуванню дегенеративного процесу і неминуче призводить до загострення хвороби.
Особливо важливе значення має раціональне працевлаштування. Хворим деформуючим остеоартрозом протипоказані: робота з важким фізичним навантаженням; з тривалим вимушеним одноманітним положенням тіла; вимагає точних і тонких рухів (при ураженні суглобів рук); в несприятливих метеорологічних умовах; пов'язана з вібрацією; в умовах гіпоксії; тривале перебування на ногах.
Народна медицина при хворобах суглобів рекомендує:
- уражені суглоби обгортати на ніч листям лопуха, навесні - листям мати-й-мачуха, взимку листям капусти;
- при набряклості ніг здавна застосовували березове листя; необхідно зшити мішки з бавовняної тканини за розміром ноги до коліна, наповнити їх листям берези і вставити ноги, щоб досить товстий шар листя облягав їх з усіх сторін. Ноги будуть сильно потіти. Якщо листя через 3-4 год сильно намокли, їх слід замінити свіжими. Кілька подібних сеансів - і набряки спадуть; при невеликих набряках досить 1-2 процедур;
- при сильному ударі відразу накласти на забите місце лід, а пізніше розтерти камфорним спиртом або відваром квіток арніки;
- у 100 г спирту розчинити спочатку камфору (50 г), потім порошок гірчиці (50 г), окремо збити білок, змішати обидва склади. Втирати в хворий суглоб ввечері перед сном при артритах;
- одним з кращих засобів лікування ударів вважалося використання бодяги (2 столові ложки порошку бодяги розвести 4 столовими ложками кип'яченої води і негайно накласти на забите місце). Дія бодяги починається після випаровування деякої кількості вологи. Відразу покладена на забите місце бодяга обереже від виникнення синців та гематом;
- при травмах і запаленнях суглобів сибірські знахарі лікували своїх хворих компресами з використанням гарячого молока (складену вчетверо марлю намочити в гарячому молоці і зробити компрес як завжди - з накладенням зверху компресорного паперу і вати. Міняти компрес у міру охолодження марлі);
- дуже дрібно нарізану цибулю змішати з цукровим піском, масу розтерти в ступці. При розтягуванні зв'язок накласти на ушкоджений суглоб марлю, поверх якої намазати шар приготованої суміші;
- для загоєння ран, при ударах, ломоті в суглобах застосовували припарки з трави звіробою;
- знімають болі в суглобах питво вівсяного відвару, вживання бульйону з картопляних очищень.
