Архіви

На сьогодні харчування, до якого в Україні привчають змалечку, м’яко кажучи, нерозумне, бо спрямовано насамперед на наповнення шлунка. Їжа переважно нездорова, надто високо енергетична. Вона поступово спотворює процеси травлення, переключає ферментну систему на накопичення жирів. Надмірна кількість калорій, особливо у ранньому дитинстві, навіть у перинатальний період, може призводити до гіперплазії жирових клітин, які за принципом порочного кола потребують жирів і запасають їх за найменшої можливості. У дитячих установах, іноді й удома, найважливішим завданням чомусь вважається змусити дитину з’їсти все, що подано до столу. Але ж місткість шлунка не набагато більша за об’єм кулака. Чи замислювався хто-небудь, як у такому об’ємі вміщується перша, друга страви, салат та ще й чашка чаю на додачу? В результаті дитина поступово звикає до переповненого шлунка, він розтягується, а відчуття ситості настає лише тоді, коли весь простір шлунка заповнений їжею. На рівні підсвідомості закріплюється: якісне життя – це, передусім, сите життя. Можливо, нашу підсвідомість так спотворили часті й нерідко штучно створювані голодомори?

М'ясо, без якого багато сімей не уявляє собі жодного дня, - це «мертва» їжа, яка містить деяку кількість трупних отрут (або ж вони утворюються в процесі травлення). До того ж вона несе негативну енергетичну інформацію. Особливо це стосується ковбас, які в жодному разі не можуть бути віднесені до продуктів щоденного харчування. За дією на організм їх можна порівняти хіба що з палінням – порція отрути за немалі гроші й цілком добровільно. Не є винятком так звані високоякісні ковбаси, в яких наявність нітритів супроводжується ще й фенолами штучного «рідкого диму».

Людина, яка мріє бути здоровою, повинна повністю відмовитись від таких продуктів, як ковбаси (навіть найвищого ґатунку), копченості, консерви, обмежити вживання кави, м’ясних і навіть рибних бульйонів, смаженини, солодощів та виробів з білого борошна, м’яса – до 2-3 разів на тиждень, а з віком зробити його стравою великих свят або і взагалі не вживати.

Хворі, які через різні обставини змушені були тривалий час обходитись без м’ясних продуктів, потім з подивом відзначали різні феномени, що виникали після відновлення його споживання: виникнення закрепів, погіршення сну, тривога та підвищена дратівливість, повернення або посилення явищ клімактеричного синдрому, особливо в жінок, посилення росту пухлин різної етіології та локалізації тощо. Інші білкові  продукти (молочні, рибні, яйця) поступаються за цими показниками м’ясу. Сказане стосується і дієтичних його видів – кролів, птиці. Спершу відміна м’яса суб’єктивно зумовлює відчуття недостатнього насичення, особливо в чоловіків, але воно минає досить швидко.
Перевантаження організму білками взагалі настільки ж небажане у будь-якому віці, як і їх нестача. Особливо це стосується дітей і старих. Однак найбільш згубним є перевантаження ферментних систем різними продуктами водночас, що призводить до надходження надмірної кількості сигналів у центральну нервову систему, її дезорієнтацію і, відповідно, збоїв у роботі травних залоз. Травні залози поступово виснажуються, чому сприяє і нестача макро- та мікроелементів, вітамінів. У кінцевому підсумку це спричинює включення «аварійної» системи ферментів, які перебудовують відносний надлишок і білків, і вуглеводів, і жирів у жири.

Недостатнє задоволення від праці, сімейного та товариського спілкування тощо призводить до зниження синтезу в організмі ендорфінів. Компенсувати цей недолік можна, створюючи собі штучні задоволення, серед яких найлегше – смачно поїсти. Психологічний стрес іноді змушує людину (особливо жінок) майже постійно щось жувати. Саме це і може стати причиною ожиріння у зрілому віці. Цікаві спостереження психологів, які стверджують, що серед повних і надто повних жінок більшість тих, хто не отримує сексуального задоволення.

Пересічні громадяни здебільшого не мають найменшого уявлення, як потрібно харчуватися, щоб не хворіти. У деяких сім’ях щоденною вечерею є бутерброди з ковбасою та сиром ( у кількостях, які могли б задовольнити тижневу потребу в їжі будь-якого японця чи корейця), а щоденним сніданком – бутербродами з маслом та сиром або ж знову-таки з ковбасою. В одній із таких сімей чотири її члени мають жовчнокам’яну хворобу. Немало хворих ніколи не вживають перших страв – це кандидати на набуття хронічного гастриту та виразкової хвороби або вже мають їх. Однак супи та борщ за однакового об’єму мають енергетичну цінність у десятки разів меншу за бутерброди. У регіонах України, де ще не розучилися варити перші страви хоча б двічі на день, ступінь ожиріння значно менший, ніж у великих містах.

Більшість людей харчується безсистемно, хаотично, безграмотно, віддаючи перевагу вечірньому відпочинку перед телевізором під акомпанемент хрумтіння бутербродами, печивом, тортами, булочками до пізньої ночі. Після чого залишається лікуватись від ожиріння. Система травлення людини, яка наїдається на ніч, не знає перепочинку впродовж цілої доби і не може з часом не виснажуватися. Доктор В.М. Матвєєв з Черкас дійшов висновку, що травні залози «засинають», варто тільки стулити повіки. Численні лікарі- ендоскопісти підтверджують, що нерідко спостерігають переповнений шлунок, хоча пацієнт зранку нічого не їв.

Професору Г.В.Я. вдалося схуднути впродовж трьох місяців на 11 кг. І довести масу тіла до норми, взявши за правило не їсти після 18.00.
Відсутність повноцінного харчування в години роботи призводить до того, що більшість працюючих повертається додому з відчуттям сильного голоду. Тому вечеря перетворюється на об’їдання (за висловом молоді, «вечірній жор»). Уникнути цього явища не так складно. Потрібно випити 2-3 склянки гарячого чаю з невеличкою порцією будь-яких продуктів, наприклад, зі шматочком (але не більше) булки. Через 20-30 хв. відчуття сильного голоду зникає, а приготовлена вечеря перетворюється на неспішну трапезу.

З роками зменшується і кількість, і особливо активність виділюваних ферментів у зв’язку з їх старінням. Стає міцнішим зв'язок коферменту та апоферменту. Різку зміну такої активності спостерігають у клімактеричний період. За тієї самої кількості травних соків активність ферментів знижується від 25 до 40 років приблизно вдвічі, до 60 років – утричі і т.д. Кількість їжі, до якої людина звикла, не змінюється, оскільки найважче піддаються корекції саме звички. У результаті талія значно збільшується в об’ємі, але крім цієї суто косметичної вади відбувається накопичення токсичних речовин – продуктів неповного або  спотвореного перетравлювання та згоряння продуктів. Саме це є однією з основних причин так званих вікових хвороб.

Єдиний спосіб схуднути для жінок – зменшити раціон. Чоловікам легше. Вони можуть досягти того самого результату підвищенням фізичної активності. У більшості представниць слабкої статі підвищення фізичної активності супроводжується відповідним збільшенням апетиту, що в перспективі може виробити звичку споживати більше їжі й поза необхідністю.

Для зменшення апетиту рекомендуємо виконати таке:
1)    упродовж хоча б двох тижнів щодня щогодини пити по 100 мл гарячої очищеної води. Це прискорює згоряння їжі, оскільки стимулює синтез і активність ферментів, сприяє виведенню токсинів, налагодженню роботи видільних систем;
2)    вранці 1 чайну ложку кукурудзяних стовпчиків залити в термосі на 15-20 хв.  Поснідати (не бутербродом!). Залишок напою взяти з собою на роботу і використати перед обідом. Більшість (на жаль, не 100%) досить швидко відчують, що насичуються набагато меншою кількістю їжі. Упродовж місяця можна привчити свій шлунок до меншого наповнення, надалі залишається контролювати рівень споживання їжі, не переїдати.

Якщо з ранку їсти не хочеться і є можливість поснідати годині о 10-11, не варто їсти через силу. Такий режим вранішнього голодування диктує сам організм, він є набагато фізіологічнішим, ніж той, до якого нас привчили. Взагалі їсти треба лише тоді, коли виникає відчуття голоду. Якщо воно не виникає (що найчастіше буває в дитячому віці), потрібно знайти причину. Нею можуть бути лямблії чи гельмінти, аномалії жовчного міхура, дискінезії жовчовивідних шляхів тощо.

Існує цікавий феномен: чим менше забита каловими масами товста кишка, тим менший апетит. Тому як додатковий і досить істотний чинник більшість наших хворих використовували сліпі зондування, клізмування тощо. При цьому апетит знижується, зменшення раціону переноситься незрівнянно легше, але саме воно має бути і є насправді єдиним методом зменшення маси тіла у жінок і одним із найважливіших – нарівні зі збільшенням фізичного навантаження – у чоловіків.

Лікарі-ендокринологи повідомляють, що збільшення маси тіла більш як на 7% над норму супроводжує (чи провокує?) холецистит навіть у дитячому віці. Що є первинним у зазначеній закономірності – невідомо. «Протиапетитні» кукурудзяні стовпчики крім інозиту містять і жовчогінні сполуки, а при систематичному вживанні сприяють налагодженню ритмічної роботи жовчного міхура.  Їх сечогінна дія сприяє додатковій детоксикації організму. З однаковим успіхом можна вживати як настої, так і готовий препарат (екстракт), але пам’ятати про протипоказання, пов’язані з наявністю вітаміну К.

Всілякі «суперспалювачі жиру», які містять антраценопохідні проносної дії, мають досить вагомі протипоказання. Крім того, після закінчення курсу хворий не лише відновлює попередню масу, а ще й набирає кілька додаткових кілограмів, тому користуватися ними і небажано, і небезпечно.

Використання для схуднення препаратів з ананаса також може становити небезпеку, зокрема, для пацієнтів з гастритом або виразковою хворобою.
Свіжі огірки (1-1,5 кг. щодоби протягом сезону) сприяють нормалізації артеріального тиску і маси тіла -  як у худих, так і повних, як при гіпо-, так і при гіпертонічній хворобі. При цьому не спостерігається жодних негативних ефектів.
Закрепи, які розвиваються з віком  також сприяють відкладанню жиру.

Вагомі позитивні результати спостерігали у бажаючих схуднути при вживанні ними в їжу пророщених зерен та насіння. Найкраще не обмежуватись одним видом  проростків, а чергувати їх: 2-4 столові ложки пророслого насіння соняшнику, зерен пшениці, вівса, жита, ячменю на сніданок – чудовий засіб корекції обмінних процесів, численних патологій і маси тіла (як недостатньої, так і зайвої). Однак таке споживання має бути тривалим з тим, щоб закріпити результати і забезпечити організм необхідними вітамінами, мінеральними речовинами та енергією.

Серед харчових рослин – регуляторів обмінних процесів (зокрема, жирового)  на першому місці – плоди аґрусу та шовковиці (замість сніданку або вечері, а не на додачу до них). Серед лікарських – трава суниці лісової, парила (реп’яшку), коріння кульбаби, цикорію, лопуха, оману, практично всі протидіабетичні засоби, гіркоти, морська капуста, спіруліна тощо.

Представники аюр-ведичної школи висунули цікаву гіпотезу: сучасне людство виключило гіркоти зі свого раціону. Перець, часник, хрін та подібні продукти мають, за східними канонами, не гіркий, а пекучий смак. Отже, ми справді не вживаємо гіркоти. Виключення ж будь-якого смаку неприпустиме, оскільки слідом виключаються і відповідні ферменти, а значить, втрачається цілий ланцюжок вторинних ефектів, страждає ферментна система взагалі.

Гіркий смак має кульбаба, цикорій, бобівник трилистий, тирлич, золототисячник, полин. Гіркоти містяться також у траві деревію, салату цикорного, деяких коренях та кореневищах, листі верби, інших об’єктах , які ми не дуже полюбляємо. Виявляється, їх необхідно вживати хоча б періодично. Тому реклама бальзаму Біттнера та його аналогів почасти виправдана. Невелика кількість гіркоти є в коренеплодах моркви, буряка столового.  Можна вживати всередину кісточки цитрусових, попередньо зубами хоч трошки пошкодивши їхню цілість, - це стимулює травлення. Деяке підвищення апетиту при вживанні гіркоти не призводить до збільшення маси тіла, оскільки компенсується активізацією травлення.

У профілактиці та лікуванні ожиріння використовують також продукти, які містять йод: морську капусту та інші морські водорості, плоди аронії чорноплідної, горобини звичайної, журавлини, коренеплоди буряка, всі види капусти, салатів та ін.

Джерело:  Ф.Я.Кобзар «Фармакогнозія в медицині». Медицина, 2007