Лаб. клін. аудіології та вестибулології (зав. – д-р мед. наук А.І. Розкладка) Ін-ту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійчинка АМН України (дир.– чл.-кор. АМНУ, проф. Д.І. Заболотний)
Вивчення стану слухової та вестибулярної функції викликає інтерес у сурдологів, отоларингологів, невропатологів та терапевтів, особливо при хронічних порушеннях мозкового кровообігу, які супроводжуються сенсоневральною приглухуватістю, суб’єктивним шумом, запамороченнями (В.И. Бабияк и соавт., 1990; Т.В. Шидловська, В.В. Римар, 1995; Harvey et al., 1994). Ці захворювання вважаються поліетіологічними, бо їх можуть викликати різноманітні причини: судинні порушення (тромбоз, емболія, спазм, інфекція), інтоксикація (ототоксичні антибіотики, фурасемід, промислова отрута), аутоімунні процеси, травми, ендокринна патологія та інше. Слуховий та вестибулярний аналізатори мають тісний анатомо-функціональний взаємозв’язок, і тому патологічні процеси розвиваються в них, як правило, паралельно. В основі їх можуть лежати деструктивно-дегеративні зміни клітин спірального ганглію та нейроепітелію півколових каналів, ядерних структур та кори головного мозку. В першу чергу, це може бути недостатнє постачання поживних речовин та кисню в структурні елементи спірального органа, ганглію з аксонами і дендритами, ядра слухового та вестибулярного аналізатора, кору головного мозку, що пов’язано з тривалим спазмом судин, тромбозом чи емболією, звуженням судин за рахунок ендотеліїту чи холестеринових бляшок, ендоваскуліту. Внаслідок розкладу доставки енергетичних речовин та кисню в клітинах внутрішнього вуха та лабіринтів порушуються обмінні процеси, в залежності від вираженості яких клітини переходять в стан парабіозу, анабіозу або гинуть. Тобто основним завданням того чи іншого виду терапії є відновлення нормального кровоточу в судинах, доставка до тканини енергетичних речовин, виведення шлаків та токсичних речовин, що накопичуються в зоні ішемії (А.І. Розкладка, 2002). Останнім часом в практиці багатьох спеціалістів, поряд з фармакологічними препаратами, досить часто застосовуються біологічно активні добавки (БАД), які підсилюють ефект медикаментозної терапії і допомагають досягти більш тривалої ремісії. В ЛОР-практиці ми зустрічали поодинокі повідомлення про їх використання при одиноких захворюваннях.
Виходячи з багатофакторності причин кохлеовестибулярної патології, ми звернули увагу на біологічно активну добавку «Меморі Бустер» виробництва компанії «Хелсівей Продакшн» (США), що являє собою 100% натуральний рослинний препарат. Основними елементами його формули є рослинний екстракт з листя дерева Гінкго Білоба (40 м) та трав’яна основа, до складу якої входить молочний чортополох, чорниця, екстракт турмерику, імбиру, розмарину. Флавоноїди, гінкголіди і білобаліди є основними компонентами рослини, що входять до складу «Меморі Бустер». Вони стимулюють тонус і збільшують циркуляцію крові в судинах головного мозку, мають антиоксидантні, анти спазматичні, антиалергічні і протизапальні властивості. Ці біологічно активні речовини підвищують еластичність стінок судин головного мозку, розширюють їх, що покращує живлення мозку киснем і поживними речовинами, звільняє від шлаків, що особливо важливо в похилому віці. Флавоноїдні глікозиди покращують кровообіг серця і мозку, всього організму, поліпшують пам’ять, нормалізують артеріальний тиск. Екстракт Гінкго Білоба знижує рівень холестерину, захищає стінки судин від вільних радикалів, зменшує запальні процеси в нервовій тканині при астмі, алергічних реакціях, зменшує стомлюваність, головні болі (Meyer, 1986).
Метою даної роботи було вивчення ефективності препарату «Меморі Бустер» в комплексному лікуванні осіб з хронічною сенсоневральною приглухуватістю, яка супроводжувалась вестибулярними розладами та суб’єктивним шумом, а також як самостійний профілактичний засіб. Під нашим спостереженням знаходилось 32 пацієнти з сенсоневральною приглухуватістю на фоні вестибулярної дисфункції віком від 59 до 82 років, серед яких було 20 жінок та 12 чоловіків. Всі хворі пред’являли скарги на зниження слуху, суб’єктивний шум, запаморочення, порушення ходи. Тривалість захворювання коливалась від 3 до 17 років. Після ЛОР-огляду у обстежених була проведена аудіометрія у повному обсязі з шумометрією, а також вестибулометрія, яка включала оцінку статокінетичної рівноваги, полегшену обертальну пробу (5 об. за 10 с) з оцінкою показників експериментального ністагму, сенсорної та вегетативної реакції. Пацієнти були розподілені на дві групи: в 1-у увійшли 18 осіб з хронічною сенсоневральною приглухуватістю та вестибулопатією, яким призначалось комплексне медикаментозне лікування на протязі 1 міс. з використанням «Меморі Бустер» по 40 мг тричі на день (доза Гінкго Білоби становила 120 мг на добу); 2-а група складалася з 14 хворих з такою ж патологією, які отримували «Меморі Бустер» 1 раз на добу (доза Гінкго Білоби – 40 мг на добу) на протязі 2 міс. Результати вестибулометричного дослідження пацієнтів 1-ї групи представлені в табл. 1.
Таблиця 1
Динаміка показників вестибулометрії після застосування БАД на протязі 1 міс
| Досліджувані показники |
Показники вестибулометрії (М±m) |
Статистична достовірність |
| до лікування |
після лікування |
| Флангова хода, м |
0,96 ± 0,64 |
0,54 ± 0,26 |
р<0,05 |
| “Крокуючий тест”, град. |
38,44 ± 2,01 |
24,86 ± 5,03 |
р<0,05 |
| Індекс КФГ, ум. од. |
5,21 ± 0,78 |
3,06 ± 0,69 |
р>0,05 |
| Тривалість ністагма, с |
42,52 ± 2,4 |
38,45 ± 1,18 |
р>0,05 |
| Частота ністагма, Гц |
2,84 ± 0,14 |
2,49 ± 0,16 |
р>0,05 |
| ШПФ ністагма, град/с |
36,75 ± 1,84 |
31,87 ± 1,72 |
р>0,05 |
| Сумарна амплітуда, град. |
173,62 ± 5,49 |
163,0 ± 4,81 |
р>0,05 |
| Тривалість ВІП, с |
34,42 ± 2,11 |
21,38 ± 2,41 |
р>0,05 |
Як показано на таблиці, після комплексного лікування, за даними «крокуючого» тесту та індексу кефалографії, мало місце достовірне покращення статокінетичної рівноваги (р 0,05). Також зменшилась тривалість вестибулосенсорної реакції. Показники експериментального ністагму мали тенденцію до покращення, але ці зміни були недостовірними.
Дані вестибулометрії у 2-й групі наведені в табл. 2. З представлених даних видно, що зміни показників мали тенденцією до нормалізації, але тільки зміна індекса кефалографії була достовірною (р. 0,05).Результати аудіометрії показали, що середня величина втрати слуху у 22 (68,8%) осіб 1-ї групи становила 24-58 дБ, у 6 (18,7%) – 60-72 дБ; у 4-х слух був в межах вікової норми. Всі хворі скаржилися на суб’єктивний шум у вухах.
Таблиця 2
Динаміка показників вестибулометрії після 2 міс застосування «Гінкго Білоба».
| Досліджувані показники |
Показники вестибулометрії (М±m) |
Статистична достовірність |
| до лікування |
після лікування |
| Флангова хода, м |
0,87 ± 0,54 |
0,72 ± 0,44 |
р<0,05 |
| “Крокуючий тест”, град. |
36,84 ± 1,8 |
32,71 ± 1,65 |
р<0,05 |
| Індекс КФГ, ум. од. |
5,38 ± 0,67 |
3,14 ± 0,54 |
р>0,05 |
| Тривалість ністагма, с |
38,45 ± 3,01 |
33,8 ± 2,78 |
р>0,05 |
| Частота ністагма, Гц |
2,54 ± 0,11 |
22,58 ± 0,14 |
р>0,05 |
| ШПФ ністагма, град/с |
32,74 ± 1,72 |
28,82 ± 1,87 |
р>0,05 |
| Сумарна амплітуда, град. |
168,72 ± 5,01 |
154,52 ± 5,49 |
р>0,05 |
| Тривалість ВІП, с |
37,24 ± 2,45 |
30,08 ± 2,51 |
р>0,05 |
В 1-й групі у 10 обстежених суб’єктивний шум інтенсивністю 5-10 дБ над порогом реєструвався на частотах 125-500 Гц; у 3 – характер шуму встановити було неможливо. Після лікування у 5 пацієнтів на частотах 2000-8000 Гц суб’єктивний шум зменшився на 5 дБ, а у 3 – на 10 дБ. Пороги слуху покращились у них на 10 дБ. У хворих, в яких суб’єктивний шум відмічався в діапазоні 125-500 Гц, його інтенсивність зменшилась у 4 на 10 дБ. В 2-й групі з 14 осіб інтенсивність суб’єктивного шуму зменшилась у 6 на 10 дБ в діапазоні125-500 Гц, а у пацієнтів з шумом в діапазоні 2000-8000 Гц інтенсивність його зменшилась на 5 дБ у 2.
Проведені дослідження дозволяють зробити наступний висновок.
1. Використання біологічно активної добавки «Меморі Бустер» в комплексному лікуванні хворих з кохлеовестибулярною патологією показало достовірне покращання функції вестибулярного аналізатора..
2. Профілактичне призначення препарату «Меморі Бустер» у пацієнтів з сенсоневральною приглухуватістю на фоні вестибулопатії дозволяє зменшити інтенсивність суб’єктивного шуму, особливо на частотах 125-500 Гц.
3. Результати дослідження свідчать про можливість застосування «Меморі Бустер» як довгострокового профілактичного засобу у осіб з сенсоневральною приглухуватістю та вестибулярною дисфункцією, так і для виключення його в комплексні терапевтичні схеми. Але це припущення повинно бути підтвердженим більш тривалим періодом спостереження за такими пацієнтами.
1. Бабияк В.И., Єкимов Г.А., Базаров В.Г., Филимонов В.Н. Вестибулярне и слухове нарушения при шейном остеохондрозе. – Киев: Здоров’я, 1990. – 192 с.
2. Розкладка А.І. Сенсоневральна приглухуватість – симптом перебігу патологічного процесу в слуховій системі та його наслідків // Журн. Вушних, носових та горлових хвороб. – 2002. - №3. – С. 51-55.
3. Шидловская Т.В., Римар В.В. Показатели аудиометрии во взаимосвязи с данными реоэнцефалографии у лиц, проживающих на территориях, подлежащих контролю после аварии на ЧАЭС // Журн. Ушных, носовых и горловых болезней. – 1995. - №4. – С. 35-42
4. Havery S.A., Hain T.C., Adamiec L.C. Modifeld liberatory maneuver: effective theatment for beuign paroxysmal vertigo // Laryngoscope. – 1994. – Vol. 104.-N10.-P. 1206-1212.
5. Meyer B. Etude multicentrigue randomisee a double insuface an placebo d’tritment des acouphenes par l’extrait de ginko biloba. // Presse Med. – 1986.-N15 (31)/ - P. 1562.
© А.І. Розкладка, В.І. Луценко, 2005
Журнал вушних, носових і горлових хвороб 5’2005 |
