ЗОБ ЕНДЕМІЧНИЙ
Зоб ендемічний (грецькою endemos – місцевий) – захворювання, що уражає населення певних географічних районів з недостатністю йоду в навколишньому середовищі і проявляється прогресуючим збільшенням щитовидної залози.
Ендемічні зони розташовані в Поволжі, на Уралі, Алтаї, Кавказі, у районі Байкалу, в долинах рік Амуру і Лени, окремих районах Середньої Азії, України, Білорусі, Карелії.
За даними ВООЗ 1,5 млд жителів Землі проживають в умовах йодної недостатності. У 655 млн. з них розвивається ендемічний зоб, у 43 млн. спостерігається затримка розумового та фізичного розвитку.
РЕГІОНИ УКРАЇНИ З ДЕФІЦИТОМ ЙОДУ
• Львівська область
• Закарпатська область
• Волинська область
• Тернопільська область
• Чернівецька область
• Івано-Франківська область
• Київська область
• Чернігівська область
• Житомирська область
• Донецька область
• Сумська область
• Луганська область
• АР Крим
Причини виникнення ендемічного зобу:
недостатність йоду в ґрунті, воді, рослинах спричиняє порушення синтезу тиреоїдних гормонів і розвиток зобу.
Клінічна картина.
Визначається морфологічною формою, величиною щитовидної залози та її функціональним станом.
Розрізняють зоб дифузний, вузловий і змішаний.
Клінічні прояви при зобі ендемічному зумовлені як наявністю зобу, його величиною і розташуванням, так і зміною функції залози. Великий зоб може викликати стиснення прилеглих органів – гортані, трахеї. Виникають захриплість, кашель, утруднення дихання, напади задишки, особливо часті і тяжкі при загрудинному розташуванні зобу.
Стиснення стравоходу спричиняє порушення ковтання, вен шиї – порушення кровообігу; розширення підшкірних вен, судин на грудях, відчуття напруження в голові при нахиленні, одутлість обличчя.
Порушення дихання і застій у малому колі кровообігу, зумовлений механічним стисненням судин, призводить до розвитку «зобного серця», тобто гіпертрофії та розширення правих відділів серця.
Залежно від стану функції щитовидної залози розрізняють еутиреоїдний, гіпертиреоїдний і гіпотиреоїдний зоб.
Найчастіше виявляють (близько 80 % випадків) еутиреоїдний зоб, перебіг якого відбувається при нормальній функції щитовидної залози. Гіпотиреоїдний зоб частіше відзначають у гірських місцевостях. Він здебільшого має форму вузлуватого зобу. У жителів рівнинних районів зоб частіше характеризується дифузністю і симптомами гіпертиреозу.
Діагностика ендемічного зобу ґрунтується на наявності збільшення щитовидної залози у жителів ендемічного району по зобу.
Лікування.
Дієта. Збільшення вмісту білків та обмеження жирів і вуглеводів, головним чином, легкозасвоюваних – мед, варення, цукор, борошняні вироби.
Лікування консервативне (препарати йоду і тиреоїдних гормонів) та хірургічне – при великому або вузловому зобі (субтотальна резекція щитовидної залози). Ефективне лікування радіоактивним йодом.