Архіви

Щитовидна залоза – важливий орган внутрішньої секреції.
Вона виробляє і виділяє в кров тиреоїдні гормони, які мають прямий вплив на ріст, розвиток і всі види обміну речовин в організмі.

Два головні тиреоїдні гормони – трийодтиронін (ТЗ) і тироксин (Т4) починають свою важливу роботу ще в період внутрішньоутробного розвитку. Вони беруть участь в регуляції діяльності нервової системи, серця, інших внутрішніх органів, а також судин, м'язів, статевих залоз.
При їх нестачі у дітей затримується фізичний і розумовий розвиток, зростання кісток і зубів. Вони ж забезпечують ендокринну перебудову організму під час статевого дозрівання і при переході в клімактеричний період.
Від співвідношення і активності гормонів щитовидної залози залежать наше самопочуття, настрій, а також параметри фігури.

Коли залоза виробляє занадто багато гормонів (гіпертиреоз), у внутрішньому середовищі організму починаються розлад і ендокринні бурі. Людину мучить прискорене серцебиття, безсоння, біль у м'язах; він метається, немов у спеку, постійно знаходиться в збудженому нервовому стані, багато їсть, але все одно худне.

При нестачі гормонів (гіпотиреозі) людина постійно перебуває в стані загальмованості, навалюються слабкість і втома; погіршується працездатність і пам'ять, різкі перепади настрою; турбують задишка і біль в серці; і хоча їсть помірно, швидко набирає зайву вагу.

Збої в роботі щитовидної залози можуть бути викликані різними причинами. Зокрема, розвиток гіпертиреозу може спровокувати хронічний стрес: чим сильніше і частіше людина хвилюється, тим більше напружується щитовидна залоза. Страждає залоза і від агресії зовнішнього середовища: підвищена радіація, промислові відходи, насичені шкідливими хімічними сполуками, вихлопні гази – все це пошкоджує високочутливі тканини залози і викликає її захворювання.

Особливо страждає щитовидна залоза від нестачі йоду, адже це найважливіший елемент її гормонів. Дефіцит йоду викликає різке зростання ендокринних розладів.
Перевірити стан щитовидної залози можна сучасними діагностичними дослідженнями.

Імуноферментний метод аналізу (ІФА)
У крові визначають як гормони, так і аутоімунні маркери, що дозволяє скласти практично повну картину стану і функціональної активності щитовидної залози. Для аналізу потрібно всього 1-2 мл крові, саме дослідження займає 3-4 години. Висока точність і чутливість аналізу дозволяють на ранніх термінах діагностувати практично всі захворювання щитовидної залози.
Дослідження крові на гормони щитовидної залози проводять натщесерце. Але на результати можуть впливати такі фактори, як нещодавно перенесені операція або захворювання (наприклад, пневмонія або гепатит), а також прийом деяких ліків. Слід попередити лікаря про подібні обставини, щоб він правильно трактував результат аналізу.

РЕЗУЛЬТАТ ДОСЛІДЖЕННЯ
Тироксин (Т4) - основний гормон щитовидної залози – стимулює серцеву діяльність, білковий, вуглеводний і жировий обмін, підсилює поглинання кисню тканинами і теплопродукцію. На його частку припадає 3/4 йоду, що міститься в крові.
Визначення концентрації загального тироксину важливе для діагностики гіпофункції щитовидної залози, а також для контролю ефективності лікування гормонів щитовидної залози.
Вміст тироксину в крові підвищений при дифузному токсичному зобі, різних захворюваннях, що супроводжуються тиреотоксикозом. Знижений - при гіпотиреозі.

Трийодтиронін (ТЗ) працює в основному всередині клітин організму. Цей гормон стимулює внутрішньоядерні процеси, пов'язані з синтезом білка, активізує внутрішньоклітинний обмін речовин.
Визначення концентрації трийодтироніну в крові має діагностичне значення при оцінці стану щитовидної залози.
При тиреотоксикозі вміст ТЗ в крові значно підвищується, а при гіпотиреозі – знижується. Концентрація гормону також знижується при системних хронічних захворюваннях, цирозі печінки і у людей похилого віку.

Тиреотропін (ТТГ) утворюється в одному з відділів головного мозку – гіпофізі – і регулює діяльність щитовидної залози. Стимулює синтез тироксину і трийодтироніну і виділення їх в кров.
Визначення концентрації ТТГ в сироватці крові використовується при діагностиці гіпер- і гіпофункції щитовидної залози, а також для моніторингу гормонотерапії. Рівень ТТГ - найчутливіший параметр в діагностиці первинної патології щитовидної залози.

ПРОФІЛАКТИКА
Вживання йодованої солі, продуктів, багатих йодом, морепродуктів є методом масової йодної профілактики. Серед населення будь-якої держави є категорії, які потребують особливо пильної уваги і опіки, і яким необхідний додатковий прийом препаратів йоду, оскільки у них ризик розвитку йододефіцитних захворювань найбільший. Це, перш за все, діти різного віку, підлітки (особливо дівчатка, які мають зоб), а також жінки в період вагітності та грудного вигодовування. Їм обов'язково проводиться групова або індивідуальна йодна профілактика. Для цього можуть використовуватися, як йодовані продукти харчування, так і препарати йоду в певних дозах. Згідно з рекомендаціями ВООЗ і ЮНІСЕФ, діти від народження і до 6 років повинні щодня отримувати 90 мкг йоду, 6-12 років – 120 мкг, старше 12 років і дорослі – 150 мкг, а вагітні та годуючі жінки – 200 мкг йоду на добу.

У будь-якому випадку застосування препаратів йоду слід узгодити з ендокринологом, особливо тим, у кого є патологія щитовидної залози.