ЖИТТЯ БЕЗ ЖОВЧНОГО МІХУРА
Після видалення жовчного міхура (холецистектомії) може розвинутися так званий «постхолецистектомічний синдром» (ПХЕС).
Основними причинами розвитку ПХЕС можуть стати звуження жовчних протоків печінки, утворення каменів, запалення загальної жовчної протоки і ураження печінки (застій жовчі). Жовч має сильну подразнюючу дію на слизову шлунково-кишкового тракту, а при віддаленому жовчному міхурі вона надходить в кишечник постійно, а не тільки під час їжі. При цьому стані відзначається біль у верхній частині живота і правому підребер'ї, з'являється нудота, здуття живота, запор або нестійкі випорожнення.
Після видалення жовчного міхура необхідно дотримуватися дієти № 5, а харчування має бути дробовим (до 5 разів на день). На сьогоднішній день лікарі призначають лікарську терапію, яку необхідно дотримуватися тривалий час.
Медикаментозна терапія допоможе організму пристосуватися до життя без жовчного міхура. Призначаються спазмолітики, ферменти, препарати для поліпшення складу кишкової флори, а також гепатопротектори.
ГЕПАХЕЛС – рослинний гепатопротектор.
Основними представниками гепатопротекторів серед лікарських рослин є артишок, расторопша, турмерік. Їх загальний вплив благотворно впливає на нормалізацію стану печінки і жовчовивідних шляхів, посилення секреції жовчі і її відтік.
Також додатковий прийом вітамінів групи В і амінокислот сприяє попередженню утворення жирів в печінці і жовчних каменів, зменшення рівня холестерину в крові, а також активізує моторику шлунково-кишкового тракту.