АСТМА БРОНХІАЛЬНА
Бронхіальна астма є хронічним рецидивуючим захворюванням з переважним ураженням бронхів. Основною (обов'язковою) ознакою бронхіальної астми є напад задухи, або так званий астматичний статус унаслідок спазму гладких м'язів бронхів, гіперсекреції і набряку слизистої оболонки бронхів.
Етіологія і патогенез.
Виділяють наступні групи етіологічних чинників бронхіальної астми:
- неінфекційні (атопічні) алергени (пилкові, пилові, виробничі, харчові, лікарські, алергени кліщів, комах, тварин);
- інфекційні алергени (віруси, мікоплазми, бактерії, гриби і т. д.);
- механічні і хімічні дії (пари кислот, лугів, неорганічний пил);
- фізичні і метеорологічні (зміна температури і вологості повітря, зміни атмосферного тиску, магнітного поля землі);
- інтенсивне фізичне зусилля; нервово-психічні стресові дії;
- спадковість.
При першому попаданні в організм алерген сенсибілізується. Коли алерген потрапляє в організм знову, він реагує з антитілами, що утворилися. В результаті реакції вивільняється гістамін. Цим і обумовлені клінічні прояви при астмі – гістамін викликає тривале скорочення гладких м'язів бронхів, підвищує проникність капілярів, в результаті бронхи звужуються, їх слизова оболонка набрякає, відмічається гіперсекреція слизу.
Клінічна картина.
Прийнято виділяти інфекційно-алергічну та атопічну форму бронхіальної астми. Напади задухи можуть бути різної інтенсивності. Часто як провокуючий момент виступають ті або інші запахи, емоційні реакції хворого, підвищене фізичне навантаження.
У розвитку нападу бронхіальної астми розрізняють три періоди – період передвісників, розпалу (задухи) і зворотного розвитку.
Період передвісників настає за декілька хвилин, годин, інколи днів до нападу і проявляється наступними симптомами: вазомоторними реакціями з боку слизистої оболонки носа (рясним відділенням водянистого секрету), чиханням, свербінням очей і шкіри (розвивається кропивниця), нападоподібним кашлем, задишкою, головним болем, втомою, надмірним діурезом, нерідко змінами настрою (дратівливість, психічна депресія, похмурі передчуття).
Період розпалу (задухи) частіше виникає у нічний час і має наступну симптоматику. З'являється відчуття браку повітря, стискання в грудях, виражена експіраторна задишка (ускладнюється видих). Вдих стає коротким, видих – повільний, в 2-4 рази довше за вдих, супроводжується гучними, тривалими, свистячими хрипами, чутними на відстані. Хворий приймає вимушене положення, сидить, нахилившись вперед, спираючись ліктями на коліна, або руками впираючись в край стола, ліжка, хапаючи ротом повітря. Мова майже неможлива, хворий стурбований, часто – переляканий. Обличчя бліде з синюшнім відтінком, покрито холодним потом. Крила носа роздуваються при вдиху. Грудна клітка в положенні максимального вдиху, в диханні беруть участь м'язи плечового поясу, спини, черевної стінки. Міжреберні проміжки і надключичні ямки втягуються при вдиху. Шийні вени набряклі. Під час нападу спостерігається кашель з дуже важко відокремлюваною в'язкою, густою мокротою. Після відходження мокроти дихання стає більш полегшеним. На фоні ослабленого дихання під час вдиху і особливо на видиху чути багато сухих свистячих хрипів. Пульс прискорений, слабкого наповнення, тони серця приглушені. Напад задухи може перейти в так званий астматичний статус, який може закінчитися комою і навіть смертю.
Період зворотного розвитку нападу має різну тривалість. У одних хворих напад закінчується швидко без ускладнень, в інших – може продовжуватися декілька годин і навіть діб із збереженням утрудненого дихання, нездужання, слабкості. Після нападу хворі хочуть відпочити, деякі з них відчувають голод, спрагу.
Лікування.
Лікування бронхіальної астми в основному визначається клініко-патогенетичним варіантом течії.
При інфекційно-алергічній формі бронхіальній астмі перш за все слід лікувати гострий процес в органах дихання або загострення хронічного запалення (антибактеріальна терапія, санація бронхів, оперативне лікування осередків інфекції), проводити десенсибілізуючу терапію, відновлювати прохідність бронхів (бронхоспазмолітичні, відхаркувальні і муколітичні засоби), підвищувати неспецифічну резистентність організму (вітамінотерапія, ЛФК, санаторно-курортне лікування, баротерапія і ін.) і нормалізувати функціональний стан нервової системи.
Хворим на атопічну форму бронхіальної астми необхідна елімінаційна терапія (припинення контакту з алергеном), специфічна і неспецифічна гіпосенсибілізація, підвищення резистентності організму, антигістамінні і бронхоспазмолітичні препарати. Хворим з переважанням імунно-патологічного компонента показані кортикостероїдні препарати, цитостатичні і бронхоспазмолітичні засоби.
Хворим з переважним порушенням нервової системи в схему лікування слід включати електросон, гіпноз, новокаїнові блокади, седативні та бронхоспазмолітичні засоби.
Фітопрепарати при бронхіальній астмі призначаються з метою купірування нападів, проведення підтримуючої терапії і профілактики нападів.
Лікування легкого нападу в основному симптоматичне, проводиться спазмолітичними засобами, що знімають набряклість слизистої оболонки бронхіального дерева.
Найкращим секретолітиком при бронхіальній астмі є 5-10%-ий розчин йодиду калію.
Призначають настої з наступних зборів:
Плоди анісу звичайного – 1 частина
Квітки календули лікарської – 1 частина
Квітки ромашки аптечної – 1 частина
Трава фіалки триколірна – 1 частина
Трава м'яти перцевої – 1 частина
Трава багна звичайного – 1 частина
Листя подорожника великого – 1 частина
Листя мати-й-мачухи звичайної – 1 частина
Коріння солодки гладкої – 1 частина
Коріння оману високого – 1 частина
Столову ложку сушеної подрібненої та ретельно перемішаної суміші (до використання інгредієнти рекомендується зберігати окремо один від одного) помістити в термос, залити стаканом окропу, настоювати декілька годин, процідити.
Приймати по 1\3-1\4 стакана 3 рази на день після їди при бронхіальній астмі, бронхітах з астматичним компонентом.
Плоди фенхелю звичайного – 30,0
Плодів анісу звичайного – 30,0
Сім'я льону посівного – 20,0
Трава чебрецю звичайного – 20,0
Столову ложку сушеної суміші залити стаканом крутого окропу, настоювати під кришкою 15-20 хв., процідити. Приймати в теплому вигляді по 1\3-1\4 стакана 3 рази на день при бронхіальній астмі, кашлюку, інфекційних захворюваннях бронхів.
Покращують бронхіальну прохідність завдяки бронходілатируючої і секретолітичної дії настої з наступних зборів:
Трава чебрецю звичайного – 4 частини
Коріння солодки голої – 1 частина
Коріння фіалки триколірної – 1 частина
Столову ложку сушеної подрібненої суміші помістити в посуд, залити стаканом крутого окропу, настоювати, укутавши, не менше години, процідити. Випити стакан настою в 4 прийоми протягом дня. Бронхіальна прохідність помітно покращується через 45-60 хв. і зберігається на протязі 5-6 год.
При збудженні, почутті страху у хворого показані седативні препарати. Вираженою седативною властивістю володіють настої з наступних зборів:
Плоди фенхеля звичайного – 1 частина
Плоди тмину звичайного – 1 частина
Трава собача кропива п’ятилопатева – 1 частина
Коріння валеріани лікарської – 1 частина
Столову ложку сушеної суміші помістити в прогрітий посуд, залити стаканом окропу, настоювати під кришкою 15-20 хв., процідити. Приймати по 1\2склянки 3 рази на день при нервовому збудженні та прискореному серцебитті.
Підтримуюча терапія і профілактика нападів бронхіальної астми:
- усунення алергенів;
- усунення роздратування слизистої оболонки;
- регулювання способу життя;
- гіпосенсибілізація і вакцинотерапія;
- терапія антибіотиками або сульфаніламідами при інфекції дихальних шляхів;
- санація верхніх дихальних шляхів;
- лікування супутніх захворювань;
- раціональна симптоматична підтримуюча терапія;
- глюкокортикоїдна терапія;
- лікування серцевої недостатності;
- фізіотерапія;
- психотерапія;
- кліматотерапія;
- аерозольна терапія;
- диспансеризація.
Раціональна підтримуюча симптоматична фітотерапія поєднує симпатолітичну, секретолітичну, антисептичну і седативну дію. З успіхом застосовується відвар з такого грудного збору:
Листя мати-й-мачухи звичайної – 4 частини
Листя подорожника великого – 2 частини
Коріння алтея лікарського – 2 частини
Коріння солодки голої – 2 частини
Трава чебрецю звичайного – 1 частина
Плоди фенхелю звичайного – 1 частина
Листя м'яти перцевої – 1 частина
Столову ложку сушеної суміші залити стаканом води, кип'ятити на слабкому вогні 15-20 хв., остудити, процідити. Приймати в теплому вигляді по 1\4 склянки 3-4 рази на день.
Для поліпшення легеневого кровообігу і підвищення тонусу серцевого м'яза при ускладненні перебігу бронхіальної астми емфіземою легенів показаний настій трави горицвіту дорослим по столовій ложці, дітям по чайній або десертній ложці 4-6 раз на день протягом 10-12 днів кожного місяця.
Для запобігання нападам бронхіальної астми необхідне лікування супутніх захворювань: бронхіту, бронхоектатичної хвороби, гепатиту, холециститу, гіпертонічної хвороби, хронічного пієлонефриту гастриту, виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки, коліту). |
