Імбир
Опубликовано: Жовтень 19, 2017
ІМБИР ЛІКАРСЬКИЙ (Zingiber Officinale)
Сімейство- Імбирні
Опис: Імбир лікарський Zingiber officinale Roscoe - багаторічна трав'яниста рослина зі складною кореневою системою. З сильно гіллястого горизонтального кореневища відростає кілька надземних стебел. Імбир - це гарна рослина. Своїм виглядом воно нагадує очерет. Листя у імбиру довгі, вузькі. Квітки імбиру оранжево-фіолетові або жовто-фіолетові, вони схожі на іриси. Рослина формує вузькі псевдо стеблі, які утворюються декількома листками. Листя щільно згорнуті в трубочку. Якщо вирощувати імбир в домашніх умовах, то він у висоту досягає одного метра. Запах імбиру нагадує лимонний. Батьківщина - Індія. У дикому вигляді не зустрічається. Поширений головним чином у тропічних країнах Азії.
Збір і заготівля: Заготовляють траву під час цвітіння; кореневища - після вегетаційного періоду. Кореневища викопують, миють, очищають від кори і сушать на сонці або в сушарках при температурі +50 ° С. Висушені кореневища білувато-жовтуваті, з характерним ароматом і пекучим смаком.
Діючі речовини: Пряний, терпкий аромат імбиру обумовлений ефірною олією (1,2 - 3%), що міститься в ньому, а його пекучий смак залежить від наявності фенолоподібної речовини гінгеролу. Імбир (zingiber officinale), як і інші лікарські рослини, містить дуже складну суміш фармакологічно-активних компонентів, серед них гингероли, бета-каротин, капсаіцин, кофеїнова кислота, куркумін. Окрім цього, імбир містить в собі усі незамінні амінокислоти, включаючи триптофан, треонін, лейзин, метіонін, феніланін, валін та ін. Імбир багатий солями магнію, кальцію і фосфору, а також вітамінами С, В1, В2 і А. Окрім цього, в імбирі міститься залізо, цинк, калій і натрій.
У 100 грамах меленого імбиру міститься:
Поживні речовини (г)
Мінеральні речовини (мг)
Вітаміни (мг)
Білки - 9,2
Жири - 5,9
Вуглеводи - 70,9
Клітковина - 5,9
Кальцій - 116
Залізо - 11,52
Магній - 184
Фосфор - 148
Калій - 1,34
Натрій - 32
Цинк - 4,73
С - 12
В1 - 0,046
В2 - 0,19
Ніацин - 5,2
А - 0,015
Застосування:
Кореневище імбиру лікарського стимулює моторну і секреторну діяльність шлунка, підвищує антитоксичну функцію печінки, має жовчогінну і послаблюючу дію. Його можна застосовувати при проблемах з травленням, судомах, блювоті, нудоті і "морської хвороби". Імбир використовується при запаленні й атонії кишечника. Знижує спазми і нудоту при менструації. Сприятливо діє при застуді, грипі, кашлі, астмі. Імбиру властива також фібринолітична активність - він сприяє розсмоктуванню тромбів, гематом і набряків; знижує в'язкість крові і покращує мікроциркуляцію. Тому його використовують у складі натуральних препаратів для профілактики і лікування варикозу. Добре перешкоджає злипанню тромбоцитів, чим знижує ризик виникнення інфаркту. Може використовуватися для профілактики і лікування мігрені. Допомагає він і при болях у суглобах, а також допомагає відновити сили після хвороб та операцій.
Протипоказання і побічна дія:
Алергія на імбир.
Виразкова хвороба в стадії загострення.
При запаленні шкіри - остерігайтеся імбиру.
Різної сили кровотечі.
Вагітність на пізніх термінах, за винятком випадків, якщо вам лікар не порекомендував його для позбавлення від токсикозу.
Якщо ви годуєте свою дитину грудьми, так само не рекомендується застосовувати імбир.
Якщо у вас такі хвороби як дивертикуліт, дивертикулез, лихоманка, стравохідний рефлюкс.
Якщо у вас якась хвороба, і ви точно не знаєте, чи входить вона в протипоказання імбиру, то порадьтеся з вашим лікарем.
Також трапляються різні побічні ефекти від застосування імбиру: пронос, нудота, блювота, алергія. До цього потрібно бути завжди готовим або хоча б пам'ятати про них. |
