Валеріана Лікарська
Опубликовано: Жовтень 19, 2017
| ВАЛЕРІНА ЛІКАРСЬКА (Valeriana officinalis) Cімейство: Валеріанові (Valerianaceae ) У медицині використовується корінь валеріани - Valerianae radix. Опис: Це багаторічні трав'янисті рослини з короткими (завдовжки 3-4 см і до 2 см товщини), вертикальними, циліндричними, бурими кореневищами. Від кореневищ відходять численні, тонкі, довгі корені. Стебла ребристі, порожнисті, голі, біля основи злегка шорсткі у міжвузлі, часто з кільцем білих волосків. Листя супротивне, не парно перисте, з 6-8 (11) парами листочків або сегментів, нижнє з довгими черешками, верхнє з короткими. Прикореневе листя вегетативних пагонів з 4-5 парами листочків. Квітки воронкоподібні просто лепестні. Чашка малопомітна, при плодах перетворюється на чубок. Плоди - сім'янки завдовжки 2,2-3,8 см і завтовшки 0,5-1 мм, з 5-у ребрами з опуклою і одним ребром з плоского боку. Цвіте валеріана в травні-червні. Плоди дозрівають в липні - серпні. Рослина має специфічний валеріановий запах. Період збирання рослини: Заготовляють кореневища з корінням восени (вересень - жовтень) після обсіменіння рослини або рано навесні на початку відростання (квітень). Викопують їх лопатами, обтрушують землю, обрізають ножами надземні частини і відразу ж швидко промивають у холодній воді. Товсті кореневища розрізають уздовж. Сушать під навісами з доброю вентиляцією, розкладаючи тонким шаром (до 5-7 см) на папері або тканині, періодично помішуючи. Краще сушити в сушарках при температурі 35-40 С° . Діючі речовини: З лікувальною метою використовують кореневища з коренями. Кореневища і корені містять ефірну олію (до складу якої входить складний ефір борнеолу і ізовалеріанової кислоти), вільну валеріанову кислоту, борнеол, алкалоїди (валерин і хатинін), дубильні речовини. Найбільш багаті діючими речовинами коріння дворічних рослин. Лише в процесі сушіння корені валеріани набувають свого характерного запаху, обумовлений ефіром борнілізовалеріанової кислоти. Біологічно активні речовини валеріани посилюють і локалізують процеси гальмування в корі головного мозку. Застосування: Використовують як седативний і спазмолітичний засіб. Валеріана покращує коронарний кровообіг та полегшує настання сну. Валеріану приймають при підвищеній нервовій збудженості, безсонні, вегетоневрозах, неврозах серцево-судинної системи, спазмах шлунково-кишкового тракту, при перед - та клімактеричних розладах, для профілактики і на ранніх стадіях ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби. Валеріана надає лікувальну дію при систематичному і тривалому курсовому застосуванні. Тому препарати з валеріани слід приймати тривалий період (1-2міс.), враховуючи повільний розвиток терапевтичного ефекту. Протипоказання і побічна дія: У рідкісних випадках можливі підвищена стомлюваність, сонливість і запаморочення. Препарати валеріани протипоказані при індивідуальній непереносимості. При передозуванні препарату з Валеріаною лікарською можливі: сонливість, почуття пригніченості і зниження працездатності. Ці явища швидко зникають при зниженні дози або тимчасовій відміні препарату. Підсилює дію снодійних та седативних препаратів. |
