Інфаркт
Опубликовано: Жовтень 19, 2017
ІНФАРКТ
Інфаркт – (лат.infarctus – начиняти, наповнювати, утискувати) - осередковий некроз органа, що є наслідком раптового порушення місцевого кровообігу.
Безпосередньою причиною розвитку інфаркту є перешкода кровотоку, що раптово виникає у відповідному відрізку артерії.
При неповному закритті просвіту судини причиною розвитку інфаркту є невідповідність потреби в живленні функціонально обтяженого органа і недостатнього кровопостачання даної ділянки.
Для розвитку інфаркту серцевого м’яза тривалість ішемії певної ділянки органа, за експериментальними даними, становить 20 хв., для утворення інфаркту мозкової тканини – досить 5-6 хв.
Велике значення в розвитку інфаркту має раптове звуження або закриття судинного просвіту, тому найчастіше причиною інфаркту є тромбоз і емболія, рідше спазм.
Розрізняють три види інфаркту:
- Білий (ішемічний, анемічний)
- Білий з геморагічним поясом.
Білі (ішемічні) інфаркти виявляють у нирках, селезінці, головному мозку, міокарді. Виникають у зв’язку з повним припиненням течії крові в судині та її розгалуженнях. Некроз у таких випадках завжди спочатку носить характер сухого коагуляційного.
Червоні ( геморагічні) інфаркти знаходяться у легенях, кишечнику, іноді в селезінці і головному мозку. Виникають, як правило, в умовах декомпенсації кровообігу і венозного застою: в легенях - при серцевій недостатності різного походження, в селезінці - при тромбозі її вени, в головному мозку – при тромбозі яремних вен або синусів твердої мозкової оболонки.
Білий інфаркт з геморагічним поясом виявляють у серці і селезінці, іноді в нирках.
Результат інфаркту залежить від умов його утворення, локалізації та розмірів.
Значення інфаркту для організму в остаточному підсумку залежить від його локалізації, розмірів, функціональної значимості уражених ділянок, регенераторних і адаптаційних можливостей органа і тканин.
Інфаркт міокарду і речовини мозку можуть стати причиною смерті або викликати тяжкі порушення функцій ураженого органа.
Великі інфаркти викликають інтоксикацію організму продуктами тканинного розпаду: відзначаються підвищенням температури, пропасний стан, дистрофічні зміни внутрішніх органів.
Терміном «інфаркт» позначають також некрози, що розвиваються в нирках при їх просочуванні сечокислими солями або жовчними кислотами і гемоглобіногенними пігментами. |