Ішемічна хвороба серця
ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ Ішемічна хвороба серця (ІХС) - хронічне захворювання, обумовлене недостатністю кровопостачання серцевого м'яза або, інакше кажучи, її ішемій. ІХС є однією з найбільш поширених терапевтичних проблем, а згідно із статистикою ВООЗ ІХС здобувала сумну популярність, отримавши майже епідемічне поширення в сучасному суспільстві. Основою для цього послужила зростаюча частота захворювань ішемічною хворобою серця людей в різних вікових групах, високий відсоток втрати працездатності, а також те, що вона є однією з провідних причин летальності. Найбільш поширене захворювання серцево-судинної системи, в основі якого лежить погіршення кровопостачання серцевого м'яза - коронарна недостатність, обумовлена головним чином атеросклерозом вінцевих артерій серця. Поняття "Ішемічна хвороба серця" включає як гострі форми захворювання (стенокардію, інфаркт міокарду), так і хронічні (осередковий або дифузний кардіосклероз, тобто ураження м'язової тканини серця). Оскільки розвиток цих змін обумовлений атеросклерозом судин, цей вид кардіосклерозу називають атеросклеротичним. Нерідко він супроводжується погіршенням роботи серця, розвитком серцевої недостатності і порушеннями ритму. Клінічний перебіг ІХС хвилеподібний, загострення захворювання чередуються з періодами відносного благополуччя, коли може не бути суб'єктивних причин прояву хвороби. Як правило, початкові клінічні прояви ІХС - напади стенокардії напруження, що виникають при фізичному навантаженні. Подальший перебіг захворювання зазвичай тривалий, десятиліттями. У типових випадках до стенокардії напруження через деякий час приєднуються напади, що виникають у спокої. У періоди загострення хвороби найбільш реальна загроза розвитку інфаркту міокарду. Чинники виникнення ІХС: вік, спадкова схильність, малорухомий спосіб життя, переїдання, надмірна вага тіла, високий вміст ліпідів в крові, підвищений артеріальний тиск, порушення вуглеводного обміну, зокрема, цукровий діабет. Доведено також, що серед тих, що палять, ІХС поширена більше, ніж серед тих, хто не палить. Багато фахівців звертають увагу на поширеність ІХС серед осіб з певними рисами характеру і життєвим устроєм. Для цих осіб характерне постійне прагнення до успіху в усіх сферах діяльності і незадоволення досягнутим, тривалі перевантаження роботою, хронічна нестача часу. Деякі дослідники спеціально виділяють подібний комплекс особливостей, називаючи його "коронарним профілем особи". Слід підкреслити, що чинники ризику не рівнозначні причинам захворювання проте їх сукупність у однієї особи сприяє виникненню ІХС. У зв'язку з цим знання чинників ризику є основою для проведення профілактичних заходів. Важливу роль при цьому грає дієта, яка повинна засновуватися на наступних принципах: обмеження загальної кількості калорійності їжі, що дозволяє зберігати нормальну (що відповідає зросту і конституції) вагу; значне обмеження жирів тваринного походження і легкозасвоюваних вуглеводів; виключення алкогольних напоїв; збагачення харчового раціону рослинними оліями і вітамінами групи В і С. Рекомендується чотириразове харчування з калорійністю добового раціону в межах 2500 ккал (при помірній фізичній активності), включення в раціон продуктів, що містять велику кількість повноцінного білку (наприклад, сир, нежирне м'ясо), морська риба (особливо лососевих порід, в яких міститься велика кількість поліненасичених жирних кислот омега-3), сирих овочів фруктів і ягід. За наявності надмірної ваги тіла лікарем може бути призначена спеціальна дієта. Важливий елемент профілактики ішемічної хвороби серця - достатня рухова активність. При розумовій роботі слід виділяти час для прогулянок, фізичної праці, занять фізкультурою і т. д. Вихідні дні і відпустку рекомендується проводити за містом, в туристичних походах, на лижах і т. д. У склад комплексної терапії серцево-судинних захворювань, у тому числі і ішемічної хвороби серця, рекомендовано включити додатком прийом омега-3 та коензиму Q 10 . Необхідно відмовитися від паління. Своєчасне і систематичне лікування гіпертонічної хвороби цукрового діабету також попереджає ранній розвиток ішемічної хвороби серця.
